![]() | “Інформаційна магістраль – здоров'ю жінок” Програма охорони репродуктивного здоров'я, репродуктивних прав жінок та попередження передракових та ракових захворювань жіночої статевої системи |
|
Рак молочної залози Рак шийки матки Міома матки
Міома матки - це доброякісна пухлина, що розвивається в міометрії - м'язовій оболонці матки. Цим захворюванням страждають до 20% жінок.
У залежності від розташування вузлів міома матки буває:
У 80% випадків міома матки буває множинною, тобто одночасно ростуть кілька вузлів різної величини. Пухлина має гормонально залежний характер. Порушується метаболізм, синтез і співвідношення статевих гормонів, а також змінюється стан рецепторного апарата міометрія. Фактори ризику розвитку міоми матки:
Прояви захворювання залежать від віку, розмірів і розташування міоматозних вузлів, що супроводжує патології. Основні ознаки:
Менструації можуть бути рясними, зі згустками. Біль при міомі матки може носити різний характер: постійний ниючий, виражений й тривалий, раптовий гострий біль, переймоподібний, може віддавати в область прямої кишки. У жінок з міомою матки зростає період функціонування яєчників. Регулярні менструації можуть зберігатися до 55 років. З настанням менопаузи (припинення менструацій), відзначається регрес (зворотний розвиток) пухлини. Швидке збільшення розмірів пухлини може бути зв'язане з розвитком набряку через порушення живлення вузлів, а також зі злоякісним переродженням пухлини. До швидкого росту пухлини відносять збільшення її розмірів за рік або більш короткий проміжок часу на величину, що відповідає 5-тижневої вагітності. Установити діагноз міоми матки можливо при звичайному гінекологічному огляді.Уточнення діагнозу провадитися за допомогою УЗД. Рідше для діагностики використовується гістероскопія і лапароскопія. Лікування міоми матки може бути медикаментозним або хірургічним: Медикаментозне лікування проводиться гормональними препаратами, що приводять до гальмування або зворотного розвитку пухлини. При проведенні медикаментозного лікування необхідно дотримувати раціональну дієту і проводити корекцію наявних порушень обміну речовин. Хірургічне лікування може бути консервативним, коли видаляються тільки міоматозні вузли, і радикальним - видалення | |||||||||||||||||||||||||||||||||